Україна має багату літературну спадщину, вона зростила безліч видатних письменників, які прославилися як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Безліч проблем роками турбують багатьох людей: нерозділене кохання, сум, розпач, відчай, бажання розділити з кимось свої емоції та інше. Письменники, поети, публіцисти – всі намагалися показати людям те, що ховається далеко в душі кожного з нас. Читаючи їх твори, ми ніби стаємо з ними одним цілим і наповнюємось чимось новим. Далі на ikhmelnychanyn.com.
Хмельниччина має свій вибір талановитих письменників, які підкорюють серця своїх читачів унікальними та незабутніми творами.
Іван Петрович Прокоф’єв
Іван Петрович Прокоф’єв народився 7 червня 1955 р. у с. Загоряни Новоушицького району Хмельницької області. Закінчив факультет філології в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституту (1976 р.). Іван Петрович видатний поет, крім того, літературознавець, перекладач. Працював на кафедрі історії та української літератури Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка викладачем, навчав студентів розуміти та досліджувати творчість поетів ХІХ – ХХ ст. Є кандидатом філологічних наук, доцент. У його доробку – понад 70 статей з питань літератури в періодиці та літературно-художніх збірниках. Лауреат обласних премій ім. М. Годованця (2010 р.), ім. В. Булаєнка (2013 р.). Член Національної спілки письменників України з 2005 р. Автор збірок: “Відблиски” (1998 р.), “Підводне сяйво” (2004 р.), “Лабіринт” (2009 р.), “Зелений шум” (2012 р.), “Лабораторія” (2016 р.), “Міра” (2017 р.).
Олександр Андроникович Відоменко
Олександр Андроникович Відоменко народився 7 липня 1931 р. в с. Моринці, Звенигородського району Черкаської області. Двоправнучатий племінник Т. Г. Шевченка (праправнук по брату Йосипу), письменник, журналіст, літературознавець, викладач.
У 1966 р. переселився з сім’єю до м. Хмельницького та впродовж 30 років працював викладачем Хмельницького економічного технікуму. За великі заслуги був нагороджений в галузі літературної діяльності, вів активну популяризацію творчої спадщини Т. Г. Шевченка та пропаганду української мови у 2001 р.
Олександр Відоменко став лауреатом обласної премії ім. М. Годованця, а в 2006 р.і – лауреатом обласної премії ім. Т. Г. Шевченка. За досягнення в галузі історико – краєзнавчих досліджень, збереження культурної спадщини у 2008 р. О. Відоменко було присуджено міську премію ім. Б. Хмельницького. Відоменко О. А. помер 23 вересня 2017 р. Його творчості належать повість “Збагнімо віщий “Заповіт””, ”Одержимі” (роман-есе), “Сумна і радісна Шевченкіана” та інші.
Ольга Ігорівна Саліпа
Ольга Ігорівна Саліпа народилася 12 квітня 1986 р. в смт. Гусятин Тернопільської області. Навчалася в Гусятинській ЗОШ та Гусятинському коледжі ТДТУ (зараз – Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя) (організатор виробництва). У 2008 р. закінчила Кам’янець-Подільський національний університет за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література. Англійська мова та література”.
Працювала журналісткою в газеті та на телебаченні, а також редактором обласного тижневика “Круглий двір” (Тростянець, Сумська область). ЇЇ творчості належать романи “Будинок на Аптекарській”, “Зламані речі”, поезії “Територія вогню” та інші.
Володимир Станіславович Шевченко
Народився 21 серпня 1940 р. в селянській родині в с. Ганнівка Дунаєвецького району. Закінчив Зеленчанську середню школу у 1957 р. Працював вагарем МТС у колгоспі імені Калініна, що в рідному селі, та обліковцем рільничої бригади, а з січня 1958 р. по серпень 1959 р. – завідувачем сільського клубу. У 1961 р. закінчив бібліотечне відділення Кам’янець-Подільського технікуму підготовки культосвітніх працівників. У 1961–1964 рр. служив в армії. З січня 1965 р. працював у культосвітніх закладах Летичівського району (сільській бібліотеці у Голоскові та районній для дорослих), а з листопада впродовж семи років – у редакції районної газети. У 1972 р. закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Відтак працював у редакціях Дунаєвецької районної (1972–1976 рр.) і Хмельницької обласної (1976–1986 рр.) газет, а із жовтня 1986 по червень 2008 р. – власним кореспондентом у Хмельницькій області Національного інформаційного агентства “Укрінформ”. Його творчості належать повісті та оповідання: “Глибока Долина” (1984 р.), “Біля Довгого мосту” (1987 р.), “Не хвилюйтесь, я встигну!” (1988 р.), “Крізь кров і попіл” (1989 р.), “Весна в Яснозір’ї” (1990 р.), “Стоптані калачики” (1991 р.), “На чиєму возі твоя доля?” (1995 р.) та інші.
Василь Іванович Горбатюк
Василь Іванович Горбатюк народився 1 січня 1956 р. в с. Гнатівці Хмельницького району Хмельницької області.
Закінчивши Гнатовецьку середню школу, навчався у Чорноострівському профтехучилищі, проходив службу в армії. Працював токарем на Хмельницькому заводі тракторних агрегатів, бібліотекарем у рідному селі.
Після закінчення філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1977-1981 рр.) – на журналістській роботі. З 1990 р. по 2000 р. – редактор Хмельницької обласної молодіжної газети “Ровесник”. У 2010-2017 рр. очолював Хмельницьку обласну організацію Національної Спілки письменників України. З 2006 р. – директор обласного літературного музею, а також член Спілки письменників України з 1984 р.
Улюблений жанр письменника – оповідання. Його творчості властива краса слова, бо він знає справжню ціну, дбайливо добирає кожне, вміло використовує художні засоби. Виразно передає читачеві епоху і дух боротьби за українську державу, а також показує правду життя, яка б вона не була, до якого часу не належала. Його творчості належать збірки оповідань: “Ясен-дерево” (1983 р.), “Золоті кораблі” (1986 р.), “Бігли коні” (1996 р.), “Де починається Гольфстрім” (2000 р.), “Ласощі для білочки” (2002 р.), “Кринична вода” (2017 р.), повістей “Косовиця” (2002 р.), “Благодійник” (2004 р.), “З – під трави забуття” (2011 р.), “У слові – назавжди” (2019 р.), “Безголов’я” (2008 р.), “Птиці над нами” (2016 р.), романів “Кручі” (2016 р.), “Ще настане ваша пора” (2012 р.), “Слово і меч” (2013 р.), художньо-документальної прози “Тенета 30-х” (2003 р.) та інші.