Освітній процес в Україні на початку XX століття мав значні прогалини. Суттєві недоліки були не лише в період війни, але й в післявоєнний час. Проте, якщо точні науки, літературу, мовознавство поступово почали розвивати, то менш популярні напрямки, наприклад. Такі як бібліотечна справа залишалися надовго “мало популярною” цариною. Олексій Сокальський першим почав активно працювати над розв’язання цього питання, популяризації книгознавства, та навіть автоматизації окремих процесів в цій справі. Розповідаємо, чи увінчалася ця справа успіхом, а також які фактори впливали на дослідження освітнього процесу відомим професором з Хмельниччини. Далее на ikhmelnychanyn.
Навчання, яке стало справою всього життя
Народився відомий педагог Олексій Степанович Сокальський в селі Зіньківці, Кам’янець-Подільського району в 1918 році. Як і всі сільські діти, він здобував загальну освіту в місцевій школі. Після семи класів, в 1933 році, вступив на навчання до Харківського технікуму, але згодом перевівся до зоотехнічного технікуму. Крім того, він здобув вищу освіту в Харківській державній академії культури.
Іншим важливим етапом у житті Олексія Степановича став переїзд до Кишинева одразу після випуску з вишу в 1940 році. Робота за фахом – консультантом Молдавського республіканського бібліотечного колектора створила міцне підґрунтя для його майбутніх освітніх програм. Його роботу та успіхи швидко були гідно оцінені. В результаті Сокальський став директором цього ж колектора.
Знайомство з освітнім процесом “з середини” розпочались лише в післявоєнний період. У 1945-1949 роках професор Сокальський працював в Кам’янець-Подільському культурно-освітньому училищі. Це були його перші спроби зробити навчання у закладах ефективним та чесним. Олексій Степанович часто розповідав, що найголовнішими в університетах вважав студентів, а своїм завданням називав їх захист, допомогу у формуванні справжніх особистостей. Освітянин прагнув створити такий освітній механізм, де кожен українець зміг би здобувати якісні знання і не залежати від матеріальних можливостей сім’ї.
Навчання бібліотечної справи та інші освітні ініціативи професора
Безпосередній вплив та участь в формуванні освітніх ініціатив та навчальних програм Сокальський отримав під час роботи керівником Управління навчальних закладів Міністерства культури. З початку 1950-х років його життя сповнене нових вражень, випробувань та перемог. Дослідник освіти невпинно продовжує власне навчання бібліотечної справи в аспірантурі (заочно в Московському інституті).
Великий досвід Олексія Степановича на ниві освіти став його багатством, яким професор щиро ділився з юними студентами культурних училищ України. Він написав та видав декілька унікальних підручників. Серед них, ексклюзивною новинкою, необхідною для оптимального навчання бібліотечної справи, стала серія навчальних посібників “Організація бібліотечних фондів і каталогів”. Цікаво, що ці підручники були необхідним джерелом знань як для студентів денної форми навчання, так і для тих, хто навчався заочно. Він вдало і лаконічно описував найважливіші процеси. Крім цього, професор Сокальський став першим ректором Київського державного інституту культури.
Особливих результатів досяг Олексій Сокальський і в науковій сфері. Завзято, з неймовірною енергією досліджував і розробляв можливості впровадження механізації в бібліотечній справі. За його ініціативи було створено окрему кафедру науково-технічної інформації. Його наукові роботи багатогранні, цікаві, корисні. Понад 100 написаних фахових посібників і книг допомагають осягнути велич його думок, але найбільше виділяють дослідники єдине україномовне видання 1970 року “Організація бібліотечної справи”.