Як тільки приходить зима, діти та й дорослі з нетерпінням чекають новорічно-різдвяні свята. Попри ситуацію в країні чи світі Новий рік, Різдво завжди наповнені теплом, домашнім затишком, приємними емоціями. Сьогодні ми поговоримо про те, як святкували Різдво у Хмельницькому регіоні наші предки. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту ikhmelnychanyn.com з посиланням на cbs.km.ua.
Святвечір, Багата кутя або вечері перед Різдвом Христовим
6 січня більшість подолян святкували Святий вечір. Це одне з найважливіших свят в родині. Готувалися до Святвечора заздалегідь: оселю прикрашали святковими рушниками, витинанками, солом’яними різдвяними «павуками».
Цілий день нічого не їли і коли на небі з’являється перша зірка — всі члени родини сідають за вечерю. Зірка — це символ народження Ісуса Христа.
За традиціями на Поділлі на стіл подають 12 пісних страв, але головними є кутя та узвар. Також у меню подолян були варений горох, вареники, картопля, гриби, риба, квасоля, смажена капуста, голубці, коржі, гречана каша. Потрібно зазначити, що на стіл господиня подавала свій врожай з саду та городу. Таким чином члени родини дякували за щедрий врожайний рік.
Господиня цілий день поралася на кухні та готувала смаколики, а господар попорав худобу. До вечора вся робота мала бути перероблена і таким чином вся сім’я, вся живність мали бути готовими до зустрічі урочистого свята.
Цікава традиція панувала у наших предків: все, що було запозичене чи забуте мало бути повернуто до оселі до Святого вечора. Також не потрібно на свята тримати ні на кого образи чи кривди.
Дідух — символ врожаю
На Поділлі символом врожаю був Дідух. Це зазвичай був житній сніп і його готував господар дому. Як тільки починало вечоріти 6 січня, господар заносив додому сніп та ставив на покутті. Його ставили аби наступний рік був з гарними врожаєм та достатком. Згодом хмельничани замінили Дідух ялинкою. Щоправда, є ще на Поділлі родини, які дотримуються традицій.
Поклавши Дідух під образами господар дому обходив своє господарство з хлібом та ладанкою, а господиня землю засіювала маком. Цей ритуал робили аби відвернути від оселі злих духів та відьом.
Також у нашому регіоні існувала традиція класти під святкову скатертину по голівці часнику на кожен кут. Це також потужний захист від злих людей. Вечеряти всі члени родини сідали коли на небі засяє перша зірка. Першою всі мали скуштувати кутю. У цей день подоляни згадували за вечерею своїх померлих родичів, а після трапези посуд не забирали зі столу. Також всі ложки складали до миски з кутею. Таким чином вірили, що померлі родичі вночі прийдуть на вечерю.
У деяких селах Хмельницької області прийнято, щоб хрещеники приносили своїм хрещеним батькам вечерю.
Святкування Різдва Христового
На Поділлі більшість жителів ходили зранку, 7 січня, до церкви. Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і починали колядувати. В основному, колядники були чоловіки. Вони під час колядок величали господаря, господиню та їхніх дітей. Парубки ходили по хатах та колядували. З часом до чоловіків додалися жінки. Колядували до Старого Нового року. Потім співали щедрівки.
Деякі хмельничани досі дотримуються традицій наших предків. А ще перед Різдвом Христовим багато подолян постять. Протоієрей Максим Стрихар зазначає, що дотримування традицій і символів важливо якщо у них вірити. Адже віряни постять та кажуть собі умовний “стоп” і зосереджуються на духовності, згадують більше про Бога.
А ще священнослужителі зазначають, що головне у Різдво Христове не забувайте про іменинника, який прийшов на землю та врятував людство. І не важливо скільки у вас страв, чи є ялинка, дідух, чи гарно вивченні колядки. Головне – аби це свято було із Богом у серці, аби ваше святкування сподобалося імениннику.
