Санітарно-епідеміологічна служба в Хмельницькій області є важливим елементом системи охорони здоров’я, що забезпечує епідеміологічну безпеку населення. Її створення та розвиток проходило через численні виклики та перетворення, які визначили сучасну форму та функціональні можливості цієї служби. Потреба у її виникненні була нагальною та мала чимало передумов та чинників, які підтверджували важливість організації служби. ЇЇ історія створення, розвиток та інші факти, що формували санітарно-епідеміологічну службу Хмельницької області, цікаві, багатогранні, а найголовніше – це історія нашого краю, частинка фундаменту сучасної Хмельницької області. Далі на ikhmelnychanyn.
Історія створення
Упродовж століть населення Поділля страждало від масових епідемій інфекційних хвороб, таких як чума та холера. Ці захворювання призводили до значної смертності, що зумовило потребу у створенні ефективної системи медичної допомоги та епідеміологічного нагляду. Перші спроби організувати санітарний нагляд відбувалися ще в часи Подільської губернії, коли губернатор мав повноваження створювати санітарні комісії у разі спалахів епідемій.
Після завершення громадянської війни, питання санітарного нагляду стало пріоритетним. У 1926 році в губернії функціонувала санітарно-бактеріологічна лабораторія, а згодом мережа лабораторій при окружних лікарнях. З 1948 до 1956 року відбулися численні реорганізації, що призвели до створення державної санітарної інспекції та санепідемстанцій, які об’єднали різні медичні служби в єдину систему.
Організація роботи служби
На початкових етапах роботи санепідеміологічна служба зосереджувалася на локалізації епідемій та здійсненні профілактичних заходів. Санітарні лікарі проводили дезінфекцію, організовували щеплення проти віспи та інших інфекційних захворювань.
У 1972 році районні санепідеміологічні станції були відновлені, що дозволило централізовано управляти та фінансувати їх діяльність. Це суттєво покращило матеріально-технічну базу служби та ефективність її роботи. Зокрема, у 1976-2000 роках у Хмельницькій області було побудовано та реконструйовано 16 санепідемстанцій, що дозволило збільшити кількість лабораторних досліджень та розширити їхній спектр можливостей.
На початку 2000-х років, під керівництвом Миколи Петровича Коломійця, було проведено реорганізацію лабораторної служби, що значно покращило її ефективність та зменшило бюджетні витрати. В лабораторіях впроваджено сучасні методи діагностики інфекційних захворювань, зокрема метод полімеразно-ланцюгової реакції для визначення ДНК мікроорганізмів. Крім того, було розширено моніторинг за станом здоров’я дітей, вмістом нітратів та пестицидів у харчових продуктах та якістю води.
Цікаві факти в історії санітарно-епідеміологічної служби Хмельниччини
Серед видатних діячів санітарно-епідеміологічної служби варто відзначити Миколу Петровича Коломійця, який значно сприяв реформуванню та покращенню роботи служби. Його ініціативи дозволили запровадити нові методи лабораторних досліджень та здійснити низку санітарно-оздоровчих заходів, що покращили здоров’я населення області.
Епідемії чуми та холери, що неодноразово охоплювали Поділля, мали значний вплив на формування та розвиток санітарно-епідеміологічної служби. Вони стимулювали створення санітарних комісій та дезінфекційних загонів, які стали прототипами сучасної служби.
Завдяки професіоналізму та організаційним здібностям керівників Хмельницька область мала високі показники у рейтингу санітарно-епідеміологічного стану серед областей України наприкінці 1990-х – початку 2000-х років. Це свідчить про ефективну роботу служби та її важливість для забезпечення здоров’я населення.
Згодом відбулись кардинальні перетворення та зміни на міждержавному рівні. Діяльність служби було припинено у 2017 році, оскільки її функції частково перейняли інші державі організації, наприклад структурні підрозділи та управління Держпродспоживслужби, МОЗ, Держпраці. Однак, за останні роки роботи, в ЗМІ розповсюджено багато інформації, яка вказує на зниження багатогранності на ефективності роботи в відповідному напрямку.
Наприклад, місцеве населення Хмельницького часто наголошує на критичний стан забрудненості водойм, необхідність проведення конкретних заходів для очищення та дієвих заходів впливу на причини таких забруднень. На зміну невідомим раніше серйозним захворюванням прийшли нові виклики, які необхідно вивчати та якісно організовувати діяльність для попередження екологічних катаклізмів та появи епідемій.
Звісно, історія створення та розвитку санітарно-епідеміологічної служби в Хмельницькій області є прикладом того, як зусилля окремих особистостей та колективів можуть призвести до значних позитивних змін у сфері охорони здоров’я. Від перших спроб організації санітарного нагляду в Подільській губернії до сучасної багатозадачної системи, ці організації, що здійснюють таку діяльність, пройшли довгий шлях. Така діяльність, незалежно від організаційно-правової форми організації, є надзвичайно важливою для збереження здоров’я населення та запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань.