Мешканка м. Полонного, що у Хмельницькій області, передала до історичного музею 4 пломби з тисненням початку ХХ століття. Вона знайшла їх, пораючись на городі, пише ikhmelnychanyn.com.
Несподівана знахідка
Ірина Рожковська, працюючи на присадибній ділянці, випадково натрапила на дивні предмети. Це були пломби із зображенням лебедів та написом “Polonne”. Жінка вирішила не залишати знахідки собі і подарувала їх місцевому історичному музею.
Про поповнення колекції керівництво музею сповістило на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук. Muzeum Polonne | Facebook Тут припустили, що пломби могли належати родині Дунін-Карвіцьких, які володіли цією місцевістю на зорі ХХ століття. Зараз працівники музею шукають спеціаліста з сфрагістики, який зміг би більше розповісти про знайдені речі.
Пани Карвіцькі розвивали торгівлі на землях Полонного на початку минулого століття. У 1901 р. вони розгорнули будівництво млинів, де виробляли високоякісне борошно. Його поставляли на зовнішній ринок. Щоб обслуговувати ці млини, у центральній частині міста звели двоповерхову будівлю, що стала конторою млинів. У гарно оздобленому цегляному приміщенні приймали купців, які приїздили сюди з усієї Європи.
Під дописом про нові експонати музею Ірина Рожковська виразила сподівання, що знайдені речі матимуть хоч якусь цінність для історії міста.
Співробітники музею подякували містянці за її свідому громадянську позицію і гарний приклад для українців. Також вони написали, що пломби займуть гідне місце серед інших експонатів.
Інші археологічні знахідки на території Полонного
Полонне вважається одним із найдавніших міст Хмельницької області і України загалом. Перша письмова згадка про нього сягає 996 року. Тож не дивно, що археологи знаходили тут чимало предметів різних часів та культур. Тільки в жовтні 2021 р. тут було знайдено декілька унікальних предметів.
Найзагадковіша знахідка – це свинцева цидулка. Нічого подібного на теренах України досі не виявляли. Науковець із Києва вважає, що артефакт був створений у 1120–1160 роках. Напис є кириличним, що не так часто зустрічається у знахідках часів Київської Русі. Визначити, що ж написав давньоруський автор можна буде після повного розгортання сувою реставраторами.
Також разом із свинцевим листом була знайдена цегла-пальцівка, яку робили вручну. Вона була надто дорогим матеріалом для будівництва, тому нею користувались лише для зведення фортифікаційних споруд, палаців та храмів.
До знахідок з найдавніших часів належить кам’яне долото, яке належить до бронзового чи ранньозалізного віку. Також тут знайшли уламки керамічного посуду райковецької, милоградської культури та ранньоскіфської доби.
Археологи також знайшли багато артефактів давноруського часу: монети, уламки посуду та скляних браслетів та інше. Як виявилося, раніше ця територія використовувалась у якості кладовища. Науковців зацікавило поховання XIV ст., де поруч із скелетом людини були кістки собаки. Чому пес потрапив у людську могилу, вчені поки що не знають.
