Розвитку фармації та створенню розгалужених мереж аптек на Хмельниччині передувала низка подій та чинників. Одні з них – географічні, інші – суспільні. Проте, кожен період в історії регіону мав вагомий вплив на формування та створення аптечної справи в Проскурові та інших містах області. Далі на ikhmelnychanyn.
Найпершими лікарями та за сумісництвом й фармацевтами регіону більшість історичних джерел називають місцевих знахарів. Здебільшого вони лікували за допомогою трав та рослин, які були вирощенні на місцевості. Але з розвитком медицини, трав’яні настойки, зілля та мазі втрачали свою актуальність, а люди все більше віддавали перевагу медичним препаратам та професійним лікарям. Саме завдяки такій тенденції з’явилися перші аптеки в регіоні.
Аптеки при монастирях
Першими відомими згадками про аптеки на Хмельниччині, які нагадували сучасні, слід виділити аптеки при монастирях. В 1700 році таку аптеку було відкрито при колегіумі. Вона належала католицькому ордену єзуїтів та була дуже популярною в усьому регіоні. Завдяки вдалому місцю розташуванню на вулиці Кузнечній, будівля аптеки збереглася і до наших днів, та приваблює туристів незвичною історію і оригінальною архітектурою.
Записи про роботу аптеки свідчать, що вона була добре облаштована і придатна не лише для зберігання, але й для виготовлення деяких ліків, відомих у ті часи. Навіть з чітко налагодженою роботою аптека при монастирі не могла надати достатню кількість ліків місцевому населенню, особливо під час спалахів епідемій. Це слугувало поштовхом для будівництва муніципальних аптек та розвитку аптечної справи в регіоні. Але шлях до цього ускладнювали єзуїти, які часто заперечували самі наміри будівництва місцевих загальнодоступних аптек.
Аптеки Лінкевича, Ференцгельца та Левальда
Важливим етапом розбудови міст ставало відкриття загальнодоступних аптек. Серед них важливе місце посідала аптека Лінкевича 1767 року. Вона символізувала важливий перехід від монополії єзуїтів та зменшення їх впливу на лікарську справі в регіоні в цілому. Ліки в такій аптеці стали доступними для всього населення. Крім того, це був початок для створення нових, більш доступних простому населенню аптек на Хмельниччині. Були й такі, що спеціалізувались на наданні ліків для військових, інші – продовжували та розвивали свою діяльність при монастирях.
Кароль Ференцгельц відкрив свою аптеку в 1789 році, а згодом і Кароль Левальд. Останній мав медичну освіту, а тому добре знав природу та властивості пропонованих його закладом ліків. Його аптека мала чималу популярність, а згодом, щоб розширити можливості Ференцгельц та Левальд об’єднали свої аптеки для розширення якості та можливостей аптек в регіоні.
На кінець 18 століття в регіоні аптек ставало все більше. Однак, велика кількість таких закладів були приватними і лише декілька розташовувались в місцевих лікарнях та належали місту. Тенденція розвитку аптечної справи в регіоні у той час зіштовхнулася із ще одним державним нововведенням, яке мало на меті покращити якість наданих аптеками послуг та розширити їх можливості.
Аптеки XIX століття
Розвиток фармацевтики в цей період значно зріс. Місцеві лікарі та провізори організовували спільні товариства. Завдяки такій спільній діяльності створювалась низка нових аптек. Під час засідань товариств обговорювались важливі питання розвитку лікувальної справи регіону, впливу довкілля на загальний рівень здоров’я населення.
Важливою частиною роботи тогочасних фармацевтів були лабораторні дослідження, які вони проводили на базі лабораторій в аптеках. Досліди допомагали визначати рівень забрудненості водойм, їх придатність до вживання населенням.
На відмінну від аптек єзуїтів при монастирях, аптеки XIX століття в області більше уваги приділяли лікуванню (наданню ліків) простому непривілейованому населенню. Саме тому, в їх практиці траплялося багато випадків видачі лікувальних трав чи мікстур безкоштовно тим, хто їх найбільше потребував.
Серед низки таких “соціальних” аптек можна виокремити одну, відкриту Осипом і Олександром Хомськими. Будівля аптеки мала привабливий, проте простий і лаконічний дизайн. Її прямокутна форма і просторі зали добре підходили для використання в якості аптечного магазину. Крім того, простір приміщення дозволяв організувати в аптеці також пункт прийому лікаря. Інша частина була орендована нащадком колишнього власника будівлі – провізором Карл Карловичем Англе, який використовував її у якості дослідницької лабораторії.
Аптека Дєрєвоєда
Дотримуючись нових обмежень згідно з законом 1873 року, в Проскурові дворянином Людвігом Деревоєдом було відкрито аптеку. Для того, щоб розпочати нову справу, дворянину довелося опанувати нову професію, закінчивши навчання тривалістю 2 роки за фахом провізора та отримавши спеціальне звання. Такі вимоги були встановлені для всіх власників та керуючих тогочасними аптеками.
Розташовувалась аптека в невеликому приміщенні нової будівлі на розі вулиць Олександрівська та провулка, що вів до єврейського кварталу (згодом вулиця отримала назву Аптекарська).
Будівлю в центральній частині міста на власні кошти побудував Людвіг Іванович Дєрєвоєд (відомий ще як Деревоїд). Зведений триповерховий будинок (четвертий поверх добудований наприкінці 20 століття) в 1898 році. Він значно вирізнявся поміж тогочасних будівель в серці Проскурова.
Це була багатофункціональна будівля, окремі частини якої використовували за зовсім різним призначенням. Підвал слугував відомим у місті “погрібом” де здійснювали торгівлю вином та іншими міцними напоями. Перший поверх був відомий величезною кількістю лікарських засобів, які продавали як готовими, так і виготовляли на замовлення в самій аптеці. Третій – для гостей міста, подорожуючих і торговців, яким необхідно було залишитися в Проскурові на ніч.
Отримання дозволів на відкриття аптеки – обов’язкова умова для роботи нового закладу в 19 столітті. При цьому, такі рішення приймались на підставі багатьох факторів, у тому числі кількості міського населення та наявності інших аптек. Проте, натхненний, з необхідними знаннями дворянин отримав дозвіл та відкрив велику аптеку.
Цікаво, що весь перший поверх будівлі був використаний під аптеку. До неї входили окремі спеціально обладнанні приміщення для зберігання ліків та окремих інгредієнтів, з яких ці ліки виготовлялися. Також були приміщення, де Дєрєвоєд разом із помічниками виготовляли ліки за спеціальними рецептурами. Одним із найзаповітніших місць, яким власник аптеки пишався, була кімната з найновішим обладнанням для приготування ліків. Була в аптеці ще одна цікава кімната “Трав’яна”, де обробляли та висушували лікарські трави.
Аптека Дєрєвоєда в Проскурові була однією з найвідоміших та найкращих, а її популярність затьмарювала роботу інших подібних міських закладів.
Будинок з драконами
Ще однією аптекою в незвичному будинку, який зберігся і до сьогодні, був невеличкий аптечний магазин, де продавали аптекарські товари. На відмінну від аптеки Дєрєвоєда, тут не поводилось виготовлення ліків. Аптека більше нагадувала склад (або базу), де зберігались та продавались лікарські трави та інші готові препарати та настойки для лікування. Власником такого закладу був Ізраїль Оксман.
Проте, будівля 1910 року, в якій розташовувалась така аптека, має досить цікаву архітектуру. Вона також була розташована на Проскурівській (Олександрівській) по сусідству із будівлею кінотеатру “Модерн”, за декілька будинків від аптеки Дєрєвоєда. Свою оригінальну назву будинок отримав завдяки незвичним декоративним ліпленням на фронтонах, схожих на драконів.