Уже понад століття багато камʼянчан, щоб швидко дістатися з боку Польських фільварків до Старого міста, користуються кам’яними “Сходами Фаренгольца”. Але хто ж цей Фаренгольц? Завдяки впровадженню протигнильного лікування ран лістерівським методом у Камʼянці-Подільському, ім’я скромного хірурга місцевої лікарні стало відоме в Україні та за кордоном. Фактично, Фаренгольц став чи не першим лікарем, що сприяв впровадженню антисептиків в Україні у 80-х роках 19 століття. Також дізнавайтеся про Софію Басову – лікарку, яка присвятила офтальмології все своє життя. Далі на ikhmelnychanyn.
Біографія
Едмунд Федорович Фаренгольц народився у 1840 році у Камʼянець-Подільському. Його батько, штабскапітан Федір Фаренгольц, у 1850 році придбав занедбане приміщення колишньої єзуїтської бурси, що знаходилась поблизу західного схилу Старого міста по вулиці Кузнечній. Він зніс стару споруду, а на її місці звів триповерховий будинок, де й минула юність Едмунда. Початкову освіту хлопець здобув у чоловічій гімназії. У 1861 році він вступив на медичний факультет Київського університету імені святого Володимира. Після складання іспитів вступив у Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію, яку закінчив у 1863 році. Там він залишився для вдосконалення знань з хірургії. У 1870 році захистив докторську дисертацію і працював хірургом-асистентом у відомого професора Ігоря Корженевського, де набув великого хірургічного досвіду і майстерності. Фаренгольц вперше використав для оброблення ран спирт, що значно покращило результати операцій.
У 1877 році його командирували на війну з Туреччиною. Там він працював консультантом в одному зі шпиталів і широко пропагував обробку ран спиртом. У 1878 році повернувся до Санкт-Петербурга, працював асистентом у професора М. Скліфосовського, який наполегливо вводив спосіб протигнильного лікування ран і ушкоджень за методом англійського хірурга Лістера.
Робота у Камʼянці-Подільському
У середині 1878 року Фаренгольц захворів на тиф. Молодий організм впорався з недугою, але вона спричинила ускладнення зору. Едмунд Федорович вимушений був покинути холодне місто та повернутися на батьківщину – до Кам’янець-Подільського. Тут його одразу призначили старшим лікарем губернської лікарні та одночасно завідувачем щойно створеного ним хірургічного відділення. Озброєний академічними знаннями та передовими ідеями, талановитий лікар розвинув блискучу діяльність. Камʼянець-Подільська лікарня, побудована за типовим проєктом, займала у той час серед інших губернських лікарень перше місце. Тут лікувалися не тільки жителі всієї Подільської губернії, а також сусідніх губерній. Тож лікарня з міської ставала ніби-то надбанням всіх осіб і місцевостей.
Талановитий лікар організував у лікарні хірургічне відділення на 30 ліжок і розгорнув блискучу хірургічну діяльність. При лікарні він відкрив особливу аптеку, яка була забезпечена достатньою кількістю медичних апаратів і медикаментів. Вперше в Україні Едмунд Фаренгольц організував роботу хірургічного відділення на принципі протигнильного лікування ран і ушкоджень по Лістеру. Цей принцип дав право і сміливість проникати у найпотаємніші порожнини людини, розкривати живіт, оглядати і обмацувати різні патологічні утворення, видаляти їх, обмивати та очищувати все величезне поле операції, і потім зашивати страшну рану майже з повним переконанням у вдалому завершенні операцій. Він ввів новий спосіб стерилізації і обробки вати та марлі 4% розчином карболової кислоти, яка після операції накладалася на рану і запобігала процесу загнивання.
Едмунд Фаренгольц популяризував протигнильне лікування ран по Лістеру на засіданнях Товариства подільських лікарів, демонстрував лікарям губерній хворих після проведених складних операцій. Незабаром імʼя скромного хірурга стало відомим за межами України. Медична газета “Лікар” опублікувала статтю “Едмунд Фаренгольца з Камʼянець-Подільської міської лікарні”. Газета високо оцінила лікаря, котрий увів протигнильний метод лікування ран за методом Лістера у глухій провінційній лікарні тоді, коли цей метод далеко не скрізь використовувався в університетах у всьому світі.
Звільнення з лікарні
Проте, як часто буває, державні мужі не лише не підтримували талановитих діячів, а й інколи придушували їх ініціативи, які йшли у розріз з їхньою ідеологією. Так сталось й з Фаренгольцем. Едмунд Федорович засуджував підлесливість перед закордонною наукою вищих чинів імперії, що витрачали великі кошти на лікування в іноземних фахівців, забуваючи про розвиток вітчизняної медицини. Хірург бачив катастрофічний санітарно-гігієнічний стан у містах і селах губернії та гостро критикував бездіяльність у цьому напрямку місцевих владних органів. Щоб поліпшити стан охорони здоровʼя народу він пропонував місцевій владі мати постійного санітарного лікаря для забезпечення безоплатної допомоги бідним. Він виступав з гнівним протестом проти скорочення витрат на утримання лікаря міською владою. Такі прогресивні виступи Фаренгольца викликали незадоволення губернської адміністрації. У 1884 році лікаря звинуватили у неохайному веденні лікарської справи та слабкому збереженні матеріальних інтересів казни та змусили подати у відставку. Пізніше Едмунд Фаренгольц з цього приводу писав: “Все те, що було для кожного з нас святим і дорогим – честь, любов до науки, тепле ставлення до хворих людей, – все це було зневажено, осміяно, затоптано у болото”. Після цього він працював лікарем у жіночому училищі, а з 1895 року і до кінця свого життя був завідувачем дитячого будинка.
У 1884 році Фаренгольц разом з прогресивним лікарем Поділля Ю. Роллє брав активну участь у будівництві безоплатної лікарні для бідних людей. Тут до 1910 року він консультував хворих, на його кошти були побудовані сходи у старому місті, відомі як сходи Фаренгольца. Також лікар брав участь у роботі Товариства подільських лікарів, де зробив близько 20 наукових повідомлень і провів 43 демонстрації хворих. Багато його робіт опубліковано у журналі “Лікар” і у “Протоколах Товариства подільських лікарів”.
Серце видатного хірурга перестало битись 25 липня 1912 року на 71-му році життя. Його похорони перетворилися на величезну маніфестацію пошани генію медицини старої школи, одному з видатних хірургів не лише Хмельниччини, а й за його межами.
Сходи Фаренгольца у Камʼянці-Подільському
Сходи Фаренгольца – це памʼятка архітектури місцевого значення у Камʼянці-Подільському. Вони розташовані у північно-західній частині Старого міста та зʼєднують вулицю Кузнечну вгорі з вулицею Руською внизу на березі Смотрича.
Сходи було збудовано у 1850 році з тесового каменю за кошти міста. У 1870 році проводився ремонт, внаслідок якого було закріплено зруйновані східці. У 1874 році на сходах Фаренгольца облаштували нові деревʼяні поруччя. І хоч сходи Фаренгольца знаходяться у поганому стані, за старою традицією, вони допомагають людям потрапити до Польської брами і повернутися від каньйону до Старого міста. Камʼянчани почали називати сходами Фаренгольца за прізвищем власника будинку, біля якого вони починалися. Хмельницький обласний виконавчий комітет 4 вересня 1982 року ухвалив визнати сходи Фаренгольца памʼяткою архітектури та містобудування місцевого значення. У 2010 році було проведено капітальний ремонт сходів Фаренгольца.