Наше життя після 24 лютого поділилось на “до” та “після”. Але війна не триває два місяці. Військові дії ведуться на території України 8 років. І є значний відсоток українців, які двічі тікали від вибухів та пострілів. Сьогодні наші читачі зможуть дізнатися історію переселенки, яка була змушена тікати від війни двічі. Читайте більше на сторінках сайту ikhmelnychanyn.com.
Спочатку Донецьк, а потім Ірпінь
Як інформує сайт “Є” Зінаїда Федорівна родом із Донецька, проте у 2014 році жінка була вимушена тікати з власної домівки. Разом із донькою та онукою пані Зінаїда орендували квартиру в Ірпені де поступово налагоджували життя. Так, як однієї пенсії не вистачало, то Зінаїда Федорівна пішла працювати двірником у місцевий ЖЕК.
Коли почалася війна жінка з онукою були одні на орендованій квартирі. Після кількох днів обстрілів їх евакуювали волонтери до Ірпінської Біблійної церкви в бомбосховище. До церкви всі їхали лежачи аби не отримати поранення від осколків. У Біблійній церкві Зінаїда Федорівна з онукою пробули близько тижня. Там їх годували, було чутно вибухи, але вони були у відносній безпеці. Коли вибухи посилилися всіх вивезли автобусами до столичного залізничного вокзалу. З Києва пані Зінаїда потрапила до Хмельницького. Внучку жінка відправила до Чернівців, а звідти до Німеччини. Там у неї живе подруга.
Відсвяткувала ювілей не вдома
Зінаїді Федорівні днями випонилося 70 років, проте свій ювілей жінка змушена святкувати не в рідній домівці та навіть не у колі рідних. У свій день народження Зінаїда Федорівна прийшла до філармонії де переселенцям безкоштовно видають одяг. Пані Зінаїда знайшла там гарну кофтинку, яка стала і її подарунком на свято.
Переселенка у бомбосховищі познайомилася із 80-літньою Галиною, а зараз вони мешкають у одній кімнаті в гуртожитку. Пані Зінаїда піклується про старшу жінку, готує їм їсти, адже Галині важко пересуватися.
Скільки переселенців зупинилися у Хмельницькому
Пані Зінаїда одна з 33 тисяч вимушених переселенців, які оселилися у місті Хмельницькому. А ще близько 153 тисячі переселенців зупинилися в обласному центрі бодай на добу. Всі вони отримали допомогу та підтримку. Потрібно зазначити, що місто Хмельницький щодня приймає близько тисячі українців з окупованих територій. Хтось проїзджає наш обласний центр транзитом, але є значний відсоток тих хто залишається.
Адже Хмельницький та область знаходиться в тилу та намагається допомогти всім тим хто змушений був тікати з Ірпеня, Бучі, Маріуполя, Києва, Харькова.
Потрібно зазначити,що у кінотеатрі імені Шевченка розташований штаб для вимушених переселенців. Він тісно співпрацює із хмельницькими волонтерами та залізничним вокзалом.
Сподіваємося, що війна скоро закінчиться і Зінаїда Федорівна разом із тисячами переселенців зможе повернутися у свої домівки. Мирного неба всім над головою!
