15 Серпня 2022

Великодні традиції на Проскурівщині

Related

Історія життя відомого офтальмолога Федорова Святослава Миколайовича, який народився в Проскурові

Хмельницька область багата на талановитих людей. Подоляни неодноразово демонстрували...

Традиції святкування Івана Купала на Хмельниччині

Історія України  багата на звичаї, традиції, різноманітні святкування. І...

Традиції та звичаї Хмельницької області

Хмельниччина багата своєю унікальною історією. Історичні події вплинули на...

Історія життя хмельницького скульптора Миколи Мазура

Хмельниччина дивовижний регіон. Тут багато пам'яток архітектури, красиві природні...

Share

Великдень — світле, чисте свято, яке українці святкують з давніх часів. Українці дуже люблять Воскресіння Христове і завжди з нетерпінням чекають на цей день. У кожному регіоні Великдень відзначають по-різному. Сьогодні ми поговоримо про те, як відзначали Пасху у Хмельницькій області наші предки. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту ikhmelnychanyn.com.

Підготовка до Великодня 

Воскресіння Христове — свято очищення та оновлення. Цей праздник українці почали святкувати у 988 році після запровадження християнства у Київській Русі. За інформацією сайту “Всім” на Проскурівщині була тридиція зустрічати Великдень у новому вбранні. Саме тому жінки починаючи за кілька місяців до свята шили новий одяг собі та членам своєї сім’ї. 

Найактивніше починали готуватися до Пасхи у “Страсний тиждень” або, як ще називали його “Білий тиждень”. Жінки займалися будинком, а чоловіки прибирали біля прибудинкової території. 

Великодній понеділок починався рано — до обіду жінки прибирали в оселі, а після обіду працювали на городі. Адже до “Чистого четверга” потрібно було посіяти все насіння.

У вівторок жінки зазвичай прали, прасували білизну. Якщо була сонячна погода, то господині виносили весь текстиль на вулицю аби весняне сонечко прогріло та провітрило одяг, постіль, подушки. Чоловіки не сиділи склавши руки — оглядали поля, займалися заготівлею дров для випікання пасок. У середу вечері жінки вибирали яйця, топили віск, готували природні барвники для розписування писанок та крашанок.

У “Чистий четвер” місили тісто для пасок

Четвер — дуже відповідальний день напередодні Великодня. У “Чистий четвер” досвідчені господині бралися місити тісто для пасок. Перед замісом тіста потрібно було помолитися та з чистими думками почати працювати. Місили тісто мовчки. А ось випікали паски у “Страсну п’ятницю”. Потрібно зазначити, що у “Чистий четвер” наші предки очищали душу і тіло. Вони вірили, якщо встати перед сходом сонця і вмитися водою у якій було настояне срібло, то це допоможе вберегтися від нечисті на цілий рік. Також у цей день стригли дітей. Вважалося, що таким чином у дітей не буде боліти голова.

У “Страсну п’ятницю” наші предки повністю утримувалися від їжі. Цей день вважали скорботним. А у суботу жінки та дівчата приступали до розпису писанок. На службу до церкви йшли всією сім’єю. До кошика клали крім пасок, крашанки, писанки, ковбасу, масло, хрін. 

Святкування Великодня

Воскресіння Христове кілька десятків років тому, як і сьогодні святкували у родинному колі. За стіл сідали відразу після церковної служби. Сніданок розпочинали зі священного яйця, яке ділили на всіх членів родини. Після сніданку зазвичай ходили до родичів у гості. Вітаючи один одного наші предки казали фрази, які збереглися і сьогодні: “Христос Воскрес! Воістину Воскрес!”. На Проскурівщині святкували Великдень три дні підряд.

Сподіваємося, вам сподобався наш матеріал і ви дізналися багато корисної інформації.

.