Хмельницький (в минулому Плоскирів, Проскурів) – це чудове і атмосферне місце на Західній Україні, яке славиться цікавою історією, різноманітними пам’ятками. В місті немає конкретного поділу на райони. Але мешканці звикли орієнтуватися на деякі назви, завдяки чому легше віднайти будь-який закуток міста. Далі на ikhmelnychanyn.
Мікрорайони міста
Через те, що чіткого розподілу немає, то серед великого міста важко орієнтуватися. Але завдяки народним назвам, є змога створити власне планування міського простору. Кожен з районів має свої переваги, інфраструктуру. Щоб дізнатися про історію, забудову, походження назви, слід ознайомитися з кожним мікрорайоном.
Центр
Центр вважається свідком минулих подій. У ньому знаходиться Майдан Незалежності, багато пам’яток, які присвячуються Богдану Хмельницькому і іншим відомим людям.
У центральній частині Хмельницького є велика кількість різноманітних магазинів, закладів, торговельних центрів. Вулиці прикрашають старовинні архітектурні будівлі, які збереглися до сьогодні, майже без змін.
Проскурівська вулиця є головною в центральному мікрорайоні. Раніше нею була – Олександрівська. Це дуже людяні вулиці. На них відчувається постійний потік транспортних засобів. Крім цього, в центрі є адміністративні будівлі, різноманітні організації, підприємства, аптеки.
Виставка
Район у минулому мав назву Заріччя. Розташований на околиці міста, на схилах Південного Бугу. Колись це було селище, яке потім приєдналося до Хмельницького. Після чого, в ньому почали будуватися різноманітні будівлі. Вулиці стали більш живими, наповненими різною архітектурою.
Назва мікрорайону походить від обласної сільськогосподарської виставки, яка працювала у 1950-69-ті роки. Населений пункт у ті часи належав графу Гудовичу. Але після закінчення Другої Світової війни, приєднався до громади.
Озерна
Найбільш затишний мікрорайон, який славиться чудовими краєвидами. Це новий сучасний район на околиці міста. Він поєднує в собі незабутні пейзажі і все, що необхідно жителям для повноцінного життя. У ньому є сучасні житлові будинки, пропонуються різноманітні розваги для дітей і молоді.
Найкращим місцем для прогулянок вважається територія навколо озера. Мікрорайон Озерна поєднує в собі затишок, спокій і одночасно добре розвинену інфраструктуру. Його назва пішла від ставків, які належать річці Південний Буг.
Південно-Західний
На даний час це найбільший мікрорайон міста. Отримав свою назву у зв’язку з розташуванням у південно-західній частині міста. Його забудова почалася з 1960-х років. По сьогодні, будівництва не припиняються і він постійно оновлюється. На його території є:
- ринок;
- аквапарк;
- освітні заклади;
- медичні заклади;
- підприємства;
- культові споруди.
Транспортна інфраструктура добре розвинена. Це дозволяє без проблем дістатися у будь-яку частину міста. В районі знаходиться все необхідне для комфортного життя. Прогулюючись вулицями, важко здогадатися, яким він виглядав раніше. Але серед мешканців є ті, хто досі це пам’ятає.
Раніше на цьому місці була залізниця. Поруч з нею знаходився міський цвинтар, земська лікарня. Починаючи з 1960 року, почалися вноситися зміни. Було прийнято рішення розширити місто в південну частину. Вже через 5-7 років, з’явилися перші забудови: лікарня, багатоповерхівки. Далі почали відбудовуватися заводи, навчальні заклади.
Книжківці
Займає південно-східну частину Хмельницького. Відомий серед мешканців своїми затишними провулками і архітектурними будинками. Це романтична місцина, в якій є мальовничі річки зі струмочками, старовинні мости.
Раніше Книжківці не входили до території колишнього Проскурова. Це був невеликий населений пункт. Перша згадка про нього з’явилася в 16-17 столітті. Тоді селище належало польським магнатам Клечинським. Сучасна назва виникла від імені Книш. Як відомо, в народі, це був перший мешканець населеного пункту. Але в 1981 році село ввійшло до території Хмельницької громади.
Гречани
Район також не належав місту і вважався окремим селищем. В ньому заселялись католики. Пани Замойські володіли цими землями. Надалі пани заселяли в гречані лани «мазурів». Від чого і пішла назва Гречани. Перші зміни почали вноситися в 1913 році. Тоді тут збудували локомотивне депо.
У 1946 році селище приєдналося до Хмельницького. Підприємства, які засновані в минулому столітті, ще досі продовжують працювати. На даний час мікрорайон ділиться на Ближні і дальні Гречани.
Ружична
Невеликий мікрорайон в південній частині. Його назва пішла від польського слова троянда, що в перекладі означає «ружа». До того, як він увійшов до адміністративного складу міста, був окремим селищем. Воно переходило у володіння до різних людей: графа Мира, шляхтичів Маліновських і до інших.
Приватні будинки колишніх мешканців збереглися до сьогодні. Прогулюючись вулицями, складається враження, що це окрема місцина, яка жодного відношення не має до Хмельницького.
Лезневе
Селище, яке за свої роки існування отримувало різні назви: Лезнів, Глезнів. Сучасна назва пішла від давньоруського слова «глезно», що означає – п’ята. Так називалися території, які віддавали в чиїсь володіння. У 1976 році село увійшло до складу міста.
Дубове
Невеликий мікрорайон на півдні, на якому раніше розташовувався хутір. Назву отримав від урочища, де був дубовий гай. Спочатку на його території з’явився ставок, потім млин. Далі почали будувати військове містечко. З часом, почали з’являтися різноманітні будівлі: навчальні заклади, житлові масиви, культурні споруди. Разом з інфраструктурою, розвивалася і транспортна система.
Ракове
До початку забудови, тут був хутір. На даний час важко уявити, що два століття тому, в цій місцевості не було нічого. Стосовно отримання цієї назви, немає жодної інформації. Але в народі кажуть, що вона пішла від річки Кудрянки, де було багато раків. На даний час мікрорайон ділиться на ближнє Ракове і Ракове – 2.
Кожен район має свою історію і особливості. Завдяки збереженню архітектури, є можливість милуватися різноманітними краєвидами. До найбільш розвинених і сучасних районів відносяться: Центральний, Південно-Західний, Виставка.