Кінотеатр “Планета”, Хмельницька обласна рада, театр ляльок та Хмельницька обласна філармонія – на перший погляд здається, що між ними немає нічого спільного. Та це далеко не так. Адже усі будівлі, де розташовані державні установи чи заклади культури, спроєктував один архітектор – Гнат Чекірда. У непрості часи 20 століття він створив головні візитівки Хмельницького. Далі на ikhmelnychanyn.
Як склалось життя архітектора?
Гнат Чекірда народився у 1920 році у селі Грузевиця. У Гната були брати та сестри, адже родина була багатодітна. Освіту майбутній архітектор здобував у Грузевицькій початковій школі, а далі в Чорноострівській середній школі, яку закінчив у 1936 році. У 16 років за направленням Спілки архітекторів УРСР вступив на архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту. А вже після завершення навчання розпочалась Друга світова війна. Тож Гнат був мобілізований в армію і направлений у штаб Військово-Повітряних сил Київського особливого військового округу у відділ аеродромної служби. За короткий проміжок часу після важкої контузії він потрапив до німецького полону. Тоді розпочався довгий період військових концентраційних таборів. І лише після завершення війни він був звільнений із полону радянськими військами. Тоді для свого майбутнього життя Гнат обрав місто Проскурів. 3 листопада 1945 року працював на посаді вченого секретаря-архітектора обласного відділу архітектури Камʼянець-Подільського облвиконкому. З 1965 року до виходу на пенсію в 1981 році працював головним архітектором проєктів у Хмельницькому обласному відділі проєктного інституту “Укржитлоремпроект”. З 1976 року член Спілки архітекторів УРСР.
Споруди, що збудовані за проєктами Чекірди
Початок творчого шляху Гната Чекірди припав на середину 40-х років минулого століття, коли місто Проскурів формувалось як обласний центр. Гнат Петрович Чекірда пропрацював у Хмельницькому 36 років. Архітектор залишив свій слід у формуванні архітектурного міського середовища. За його проєктами споруджено десятки будинків. Чимало з них на сьогодні визнані памʼятками архітектури місцевого значення. У період з 1952 року по 1954 рік Гнат Чекірда працював над будівлею по вулиці Шевченка. Адміністративно-житловий будинок для управління дорожньо-експлуатаційної дільниці №647 “Ушосдора” УРСР (на першому поверсі) та службового житла (на другому поверсі). У 1952 році по вулиці Камʼянецька був споруджений будинок Ружичнянської районної ради. Згодом у будинку розташували міськрайонний суд. У 1953 році по вулиці Герцена був спроєктований будинок для управління обласної споживчої кооперації. У 1954 році по вулиці Подільській було збудоване пожежне депо. Завдяки елегантній архітектурі каланчі, що нагадує вежі ратуш минулих століть, будівля яскраво підкреслила центральне перехрестя міста. Згодом тут облаштували кінотеатр “Планета”.
У період з 1949 року по 1952 рік по вулиці Проскурівській за проєктом Гната Чекірди була проведена реконструкція особняка купця Хаїма Маранца забудови 1880 року. Після Другої світової війни особняк вирішили передати у розпорядження Палацу піонерів. Була споруджена колонада головного входу, переплановані внутрішні приміщення, влаштована глядацька зала на 300 місць, фасад прикрашений скульптурами дітей-піонерів. Згодом тут облаштували Хмельницький академічний обласний театр ляльок “Дивень”.
У 1956 році у місті побудовано Будинок Рад за проєктом київського архітектора Чорновола, проєкт привʼязки – Гната Чекірда. Будинок збудований у характерному для радянської архітектури періоду 1940-1950 років стилі – псевдоампір, основою якого було використання форм і прийомів класики. Він має монументальний, урочистий вигляд і є одним із найкращих зразків повоєнної забудови Хмельницького. Будинок став головною домінантою центральної площі міста – Майдану Незалежності. Під час існування будівлі вона трансформувалася. До 1980 року існували елементи скульптурної композиції соціального реалізму. Спочатку на шпилі була червона зірка, у середні 90-х років минулого століття її замінили на український тризуб.
У 1960 році по вулиці Гагаріна у місті зведений Палац культури за типовим проєктом московського архітектора К. Барташевича, проєкт привʼязки та внутрішнє оздоблення – Гната Чекірда. У 21 століття це будівля, де знаходиться Хмельницька обласна філармонія. Зодчий зробив свій внесок у розбудову післявоєнного Камʼянця-Подільського. До відомих архітектурних обʼєктів у місті належить реконструкція будинку культури, а також головного корпусу Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (колишнього Технічного училища).
Вшанування памʼяті Гната Чекарди
Гнат Петрович щиро віддавав себе служінню архітектурному розвиткові. Пам’ять про нього залишиться у будівлях, які стали візитівками міста Хмельницького. Тож на одній зі стін кінотеатру “Планета” розмістили меморіальну дошку, яка присвячена Гнату, архітектору з Хмельниччини, який створив чимало відомих у місті будівель. Архітектура була основою його життя, а він – відданий своїй справі. На урочисте відкриття завітав Віктор Дунаєвський – головний архітектор міста, який зауважив, що це знакова подія для всіх, хто щиро віддав себе на служіння архітектурі.