У місті Хмельницькому народилося чимало визначних людей. Є серед них вчені, які прославилися своїми дослідженнями на всю країну, а деякі здобули світове визнання. Григорій Щерба – визнаний фахівець у галузі геології рідкісних рудних металів. Практично усі нинішні родовища рудних металів, якими на увесь світ славиться Казахстан, відкриті завдяки розробленій нашим земляком принципово новій гіпотезі про походження подібних родовищ. У перші післявоєнні десятиліття вершинним досягненням Григорія Щерби стала металогенічна карта Казахстану, а також перекладена багатьма мовами фундаментальна праця “Геологія та походження рідкометалевих родовищ Казахстану”. Вчений поглиблено вивчав перспективні рудні регіони: Рудного Алтаю, Успенської та Чу-Ілійської зон, Балхаського сегмента. Усі напрацювання вчений виклав у дисертаційних дослідженнях і монографіях. Імʼям геолога названо вулицю у мікрорайоні Книжківці. Далі на ikhmelnychanyn.
У віці 16 років майбутній геолог переїхав до Казахстану
Григорій Щерба народився у місті Хмельницькому. У 16 років він почав працювати на геологічній базі Казахського геологічного тресту у місті Ауліє-Ата. У 1937 році він закінчив Казахський гірничо-металургійний інститут та працював начальником пошуково-розвідувальних партій. Згодом почав виконувати обовʼязки старшого, а потім головного інженера тресту “Казцвет-метразведка”. Ще студентом Григорій брав участь у радієвій експедиції. Пізніше працював у Памірській експедиції, Таджиксько-Памірській експедиції, а також у низці експедицій у Забайкаллі, Казахстані, Криму, Карелії, на Середньому Уралі та інших районах. У 1947 році Григорій Щерба закінчив аспірантуру та з відзнакою захистив кандидатську дисертацію. Виняткова працелюбність, висока організованість та цілеспрямованість дозволили йому у короткий термін підготувати докторську дисертацію, яка була присвячена Наримським гранітоїдам. З 1948 року і до кінця своїх днів він пропрацював в Інституті геологічних наук. Спочатку на посаді старшого наукового співробітника, потім – заступника директора інституту, завідувача лабораторії, головного наукового співробітника. Він виконував наукові дослідження у галузі геології та металогенії Казахстану.
З чого розпочалася карʼєра геолога?
Наукова карʼєра Щерби почалася ще під час війни з інтенсивного пошуку, розвідки та експлуатації вкрай необхідних для військової промисловості знаменитих рідкометалевих штокверків Казахстану. За його прямої участі вдалося виявити десятки рудних обʼєктів, значна частина яких була передана в експлуатацію та мала важливу роль для наближення перемоги. У бурхливому розвитку нових галузей геології наприкінці 40-х років 20 століття Казахстан мав базове значення завдяки своїм дуже багатим і різноманітним мінерально-сировинним ресурсам. Визначну роль у формуванні металогенії як головного науково-практичного напрямку геології Казахстану зіграв Григорій Щерба. Вершинним досягненням у вивченні родовищ рідкометалевих штокверків була металогенічна карта Казахстану, а також перекладена багатьма мовами фундаментальна праця Г. М. Щерби “Геологія та походження рідкометалевих родовищ Казахстану”. Глибокому і повному осмисленню значення рідкісних металів для економіки та промисловості країни у 50-ті роки 20 століття сприяло безпрецедентне геолого-металогічне узагальнення – результат великої багаторічної праці всієї геологічної служби Казахстану. Так звана “карта”, яка насправді була багатотомною інформацією з текстовими та картографічними серіями, набула великого суспільного резонансу. Вона стала першою металогенічною картою в СРСР і довгі роки залишалася головним металогенічним документом Казахстану.
Головні досягнення геолога Григорія Щерби
Ще одним важливим внеском Григорія Щерби у розвиток металогенії були дві масштабні ідеї: про сингенетичний вулканогенний генез пʼятиелементних руд Атасуйського типу (залізо, марганець, свинець, цинк, барій) та інших поліметалевих родовищ Казахстану. Саме на цьому ґрунті зʼявилися монографії з геодинаміки Казахстану. Багатий матеріал вдалося зібрати завдяки розмаху та комплексності досліджень, що проводилися у республіці у той час. Рейд найперспективнішими регіонами КазРСР дав можливість збагатити сировиною металогенію та поглибити звʼязки з тектонікою. З 1955 року Григорій Никифорович із групою співробітників Інституту геологічних наук провів роботу з вивчення геології та будови рідкометальних рудних полів та родовищ Центрального Казахстану. На цих даних дослідник склав карту прогнозів на рідкісні метали. Вона як складова частина комплексних прогнозно-металогенічних карт Центрального Казахстану була відзначена 1958 року Ленінською премією. У 1962 році він запропонував розпочати комплексне вивчення Успенської зони, яке завершилося встановленням нового великого рудного поясу. Результати досліджень було опубліковано у шеститомній монографії, яка була відзначена Державною премією Казахської РСР у 1972 році. У наступні роки Щербою були організовані дослідження Чу-Ілійського рудного поясу спільно великим колективом геологів АН КазРСР та Міністерства геології КазРСР. Результати досліджень окремих структур та регіонів узагальнені у двох колективних монографіях: “Металогенічні провінції та пояси Казахстану” та “Металогенія Рудного Алтаю та Калби”. Григорію Никифоровичу належить вирішення цілої низки проблем та розробка гіпотез у галузі геології, тектоніки, теоретичної та прикладної металогенії. За період з 1970 року по 1984 рік була виконана серія робіт – “Колонне перетворення земної кори”, “Нариси металогенії Казахстану”, “Геолого-генетичні моделі ендогенних родовищ”, “Рідкометальне оруднення Казахстану”, “Інерційний хвильовий механізм утворення та розвитку структур кори”. Всього Григорій Щерба опублікував близько 300 робіт, крім газетних статей, з них 3 монографії. У 1958 році за ці роботи Григорія Щербу нагородили Ленінською премією. У 1961 році здібному вченому надали звання професора, а у 1970 році обрали академіком АН Казахстану. Остання тритомна монографія “Великий Алтай” вийшла після його смерті. Працював він самовіддано до останнього дня життя.
Крім наукової роботи Щерба займався підготовкою наукових кадрів
Важливою частиною діяльності вченого була підготовка наукових кадрів: підготовлено 32 кандидати та 7 докторів наук. Академік мав авторитет і був широко відомий у геологічних колах у різних куточках світу, брав участь у роботах міжнародних геологічних конгресів та симпозіумів, Всесоюзних металогенічних нарадах. У результаті глибоких пошукових та розвідувальних робіт за участю Щерби було відкрито багато нових родовищ, переоцінені раніше відомі та узагальнено закономірності розміщення корисних копалин Казахстану. Йому була не властива самозаспокоєність: він завжди залишався енергійним, бадьорим, ініціативним. Григорій Никифорович Щерба – почесний член групи казахстанських геологів, які поділяли важливе завдання проведення великих досліджень з геології Казахстану. В історії науки він залишається яскравою зіркою, людиною з широкими поглядами та неосяжними знаннями.
