Археологічні таємниці Кам’янця-Подільського, наче чарівна скринька зі скарбами, приваблювали багатьох дослідників. Серед відомих місцевих науковців, які присвятили своє життя та діяльність цьому напрямку, багато цікавих та корисних фактів відкрив Сергій Шкурко. Далі на ikhmelnychanyn.
Історичне минуле – важливий елемент майбутнього, тому археологічні праці С. Шкурко надзвичайно важливі для розуміння того, як виникло місто та його етапи забудови. Спираючись на такі факти, підтвердженні низкою виявлених під час розкопок знахідок, можна сформувати загальну картину про життя, побут місцевого населення, а також його зв’язок з історичними подіями. Уявіть себе в ролі затятого археолога-краєзнавця та відправляйтесь разом з нами в надзвичайну подорож через призму наукових праць Сергія Шкурка.
Чим Кам’янець-Подільський приваблював дослідника?
Перед знайомством з роботою дослідника, варто згадати його історію. Народився цей завзятий та відданий улюбленій справі краєзнавець 22 березня 1907 року в Кам’янці-Подільському. Рідне місто та його історія захоплювали Сергія Кириловича. Проте, часто наведені факти чи історичні картини рідного міста не збігатися з реаліями археологічних знахідок. Особливо Старе місто з його неймовірними оборонними спорудами дивувало та радувало щоразу новими відкриттями під час чергових розкопок підземель.
Свою наукову діяльність науковець активно розпочав після закінчення війни. Ціле десятиліття (з 1950 по 1960 роки) він працював науковим співробітником в місцевому історичному музеї. Ця робота ще дужче закохала Сергія Шкурка в історію та архітектуру Старого міста, а також надавала багато можливостей для розкриття власного потенціалу як дослідника рідного міста.
Прогулянка по невідомих сторінок минулого Кам’янця-Подільського
Найбільшу цікавість Сергій Шкурко проявляв до археології. Наприклад, дослідження підземелля Кам’янця-Подільського стали захопливою пригодою, що перетворилася на справу його життя. Щоразу, коли розпочинали розкопки чи обстеження нових місць під Старим містом, науковець неодмінно брав в них участь.
Безпосередня присутність на місцях розкопок, детальний опис кожної знахідки, а також визначення її історичної цінності, приналежності до окремої епохи – все це було частиною фахової роботи науковця. Після детального вивчення артефактів, дослідник передавав знайдені речі до музеїв, однак обов’язково фіксував все у власних наукових статтях та рукописах. Декілька спроб видати такі книги не увінчались успіхом через значну кількість бюрократичних вимог, однак рукописи нашого земляка передані на зберігання Державному архіву Хмельницької області.
Іншою сторінкою наукових досліджень Шкурко були вірменські квартали Кам’янця-Подільського. Зокрема, він вивчав особливості Вірменського Миколаївського храму. При цьому, зауважимо, що вивчення значної кількості знахідок проводилося не просто ретельно, але й було піддано додатковим перевіркам його колегами. Наприклад, Шкурко співпрацював з І. Винокуром, Є. Пламеницькою.
Як публікації краєзнавця популяризували історію краю?
Наукові відкриття завжди були доступними до ознайомлення місцевому населенню та дослідникам міста. Зазвичай Сергій Кирилович публікував свої відкриття та власні спостереження в місцевій пресі. Наприклад, в газеті “Прапор Жовтня” були окремі рубрики, які він присвячував окремим вулицям, будівлям, історичним постатям з міста. Написані вони були легкою та зрозумілою для пересічного громадянина мовою, тому ставали оригінальним путівником по історичних місцям Кам’янця-Подільського. Крім того, деякі дослідження про вірмен в місті були опубліковані в журналі в Єревані.
Важливе відкриття – залишки трипільської культури в місті
Науковець широко вивчав питання стародавніх поселень на території Кам’янця-Подільського. Саме на території Старого міста ним було виявлено ряд археологічних знахідок, які підтверджували облаштування місць для поселень трипільцями в цьому краї. Також такі сліди житла трипільців ним знайдені біля відомого Вірменського колодязя, а також поблизу Ратуші та на площі. Саме ці знахідки стали основою для його власних досліджень міста в період неоліту. Підземні галереї та часті знахідки в них також свідчили про їх побудову саме в цей період.
Інші дослідження підземелля міста науковцем також є важливими для подальшого вивчення історії Старого міста. Різноманітні тунелі, ходи, які зв’язували Польський ринок, башти, на околицях, а також Ратушу та Костел, на думку дослідника потребували детального вивчення. За результатами досліджень фортеці, ним було встановлено, що підземний хід підземної в’язниці Папської башти зі сторони півночі був зруйнований в XIX столітті.
Результат багаторічної праці науковця – археологічна карта міста
Сергій Шкурко активно працював над різноманітними історичними та краєзнавчими проєктами. Однією із найвідоміших його робіт є археологічна карта Старого міста. У своїй праці “Пояснювальна записка до схематичної історико-архітектурної та археологічної карти Кам’янця-Подільського (Старе місто)” він детально описав знайдені ним артефакти, їх точне місце розташування, їх детальний аналіз. Охочі можуть детально ознайомитися з копією цієї роботи у Національному історико-архітектурному заповіднику “Кам’янець”.