На Хмельницькому міському кладовищі біля Шаровечки є близько сотні поховань без пам’ятників і хрестів. Це могилки дітей-сиріт, якими опікуються члени місцевої спілки ветеранів Афганістану, розповів директор Хмельницької міської ритуальної служби Сергій Бортник, пише ikhmelnychanyn.com.
Доглядальники сирітських могил
Воїни-афганці турбуються про сирітське кладовище більше двох десятків років.
Член спілки Сергій Галабей першим звернув увагу на безіменні поховання. 22 роки тому під час прибирання могил родичів він знайшов невпорядковані і неприбрані поховання. Діток-сиріт на той час ховали на пустирі без будь-яких табличок. Були лише номери. Та це й не дивно, адже хрести там поставити неможливо, тому що малюки помирали нехрещеними, повідомляє “Суспільне Поділля” Кладовище дітей-сиріт у Хмельницькому: хто і як доглядає за могилами (suspilne.media)
Сергій Галабей став самостійно виготовляти таблички з написом “Сирота” для цих могил. Їх встановили у секторі № 58 міського кладовища біля с. Шаровечка. Разом із Миколою Приступою шефство над ним взяли ветерани Афганістану. З тих пір щороку перед Великоднем чоловіки прибирають та встановлюють нові таблички на сирітському кладовищі.
Протягом довгого часу безіменні могилки ніхто не прибирав. Хрести, що там колись були, згнили й на цьому місці не залишилось нічого, окрім записів у книгах, які свідчать про наявність поховань у цьому місці, пояснив начальник міської ритуальної служби Сергій Бортник.
Коли безіменні могили з’явились на цвинтарі
Нині важко сказати. коли сама на цвинтарі біля Шаровечки з’явились сирітські могили.. У 94-95 роках таких діток почали ховати на окремій ділянці. До цього часу їхні поховання розташовувались поруч з могилами інших дітей, та на них не було табличок з іменами, сказав працівник Олег Майстер.
З 90-х років та раніше система практикувала приховування випадків дитячих смертей. За високий рівень смертності можна було отримати догану, тож у архівах, швидше за все, не зберігається така інформація, вважає краєзнавець Сергій Єсюнін.
Цю інформацію спростувала директорка обласного спеціалізованого будинку дитини Катерина Горин. За її словами, до закладу нерідко потрапляє малеча, яка має важкі вроджені патології, що не завжди сумісні з життям.Та нині тут немає високої смертності, тож її не приховують.
До відома, на цвинтарі у Шаровечці нараховується більше 120 тис. могил. Вони всі обліковані. Зараз дітей-сиріт ховають на спеціально відведеній ділянці на кладовищі у мікрорайоні Ракове.
Догляд за похованнями та допомога дітям
Коли у сирітських могил з’явились доглядальники, люди також почали опікуватись цими похованнями. На Великдень небайдужі громадяни залишають тут пасочки, солодощі та іграшки. Тут навіть почали встановлювати пам’ятники, хоча раніше їх майже не було, адже тут поховані немовлята, які встигли прожити від кількох днів до кількох місяців.
Ветерани Афганістану не лише опікуються могилами, а й допомагають малюкам, які живуть у будинку дитини. Так, Сергій Галабей неодноразово робив ремонти у закладі та виготовляв для нього меблі. А одного разу разом із друзями навіть похрестив цілу групу вихованців дитбудинку. Через рік усіх цих дітей розібрали прийомні сім’ї.
Нагадаємо, що одне з найстаріших кладовищ Хмельницького по вул. Кам’янецький збираються перетворити на парк.
