Богдан Шершун був вихованцем “Дніпра”, у складі якого зіграв 169 матчів. Також Богдан захищав кольори київського “Арсеналу”, “Кривбаса” та луцької “Волині”. У складі молодіжної збірної України хмельничанин вийшов у плей-оф ЧС-2001, а за національну команду відіграв 4 поєдинки. Він першим здійняв над головою Кубок УЄФА, на три роки випередивши Анатолія Тимощука з його “Зенітом”, і на чотири роки – донецький “Шахтар”. Далі на ikhmelnychanyn.
Футбольна карʼєра Богдана Шершун
Футбол – це родинний спорт у сімʼї Шершунів. Батько Богдана грав у футбол у союзній Другій лізі, згодом став суддею республіканської категорії та працював на матчах все тієї ж Другої ліги. Саме він записав Богдана у футбольну школу, а також займався з ним індивідуально. Футболіст брав участь у всеукраїнських турнірах – грав за Хмельницький. Тоді його помітили дніпропетровські спеціалісти і запросили у спортінтернат Дніпра. Зі спортінтернату він спершу потрапив у “дубль” футбольної команди “Дніпро”. А вже згодом тренер В’ячеслав Грозний почав долучати хлопця до тренувань з основним складом. У той період у Дніпрі була зіркова команда. З “Динамо” перейшли Шаран, Ковалець, Мізін, ворота захищав Близнюк, у півзахисті грав Полунін. Спортсмен згадував, що тоді у футбольній команді все крутилося навколо бідності. На футболках не було прізвищ гравців. Привозили форму у роздягальню: хто перший схопив бутси та гетри без дірок – тому пощастило. У 1997 році Богдан дебютував у вищій лізі. Це був матч проти донецького “Металурга”. Він завершився перемогою команди “Дніпро”. А вже за 3 роки спортсмен у складі ФК “Дніпро” став бронзовим призером чемпіонату України сезону 2000/2001.
Богдан відіграв на чемпіонаті Європи U-19 у Німеччині та тоді ним зацікавився футбольний клуб “Баварія”. Та перемовини не завершились успіхом. А згодом футболісту зателефонували з Москви і запросили у “ЦСКА”. Їхній селекціонер бачив спортсмена на юнацькому чемпіонаті Європи та зацікавився його майстерністю. Тож Богдан приєднався до складу “ЦСКА”. Саме у цей період футболіст виграв низку національних титулів, а також Кубок УЄФА. Тоді його карʼєра у Москві напряму залежала від російського громадянства. Тренер заявив, що хоче аби Богдан прийняв російське громадянство. Та Шершун відповів відмовою і заявив, що мріє грати у збірній України. Після цієї розмови у нього поменшало ігрової практики. Згодом він повернувся у команду “Дніпро”, де став захисником команди та активно грав аж до 2008 року. Після зміни тренерського складу, футболіст втратив місце у команді. Тоді його передали на правах оренди до київського “Арсеналу”. Влітку 2012 року Шершун на правах вільного агента перейшов до футбольної команди “Кривбас”. Коштів не було, тож пів року “Кривбас” грав безоплатно. Футболісти з власної кишені оплачували харчування. На базі не було гарячої води. А вже за рік команда припинила своє існування. Тож футбольна карʼєра спортсмена продовжилась у Луцьку, де він уклав контракт з ФК “Волинь”. Наприкінці 2014 року у футболіста закінчився контракт з “Волинню”. На початку 2015 року пішов працювати на тренерські курси при Федерації футболу України та продовжив грати на аматорському рівні.
Футболіст забивав голи у складі збірних України
Також Богдан Шершун грав за юнацькі збірні різних вікових категорій, у складі яких був учасником та фіналістом чемпіонатів Європи. У складі збірної України U20 був учасником молодіжного чемпіонату світу 2001 року, яка дійшла до 1/8 фіналу. Футболіст у складі національної збірної дебютував у 2003 році. Проте за 3 роки у складі зіграв лише 4 матчі. Спортсмену було образливо, що його не випускали на поле, адже на той момент він перебував у хорошій формі. Та все ж на матч до Німеччини він не поїхав. А також не отримав жодних пояснень від тренера Олега Блохіна.
У 42 роки футболіст відійшов у вічність
У 2024 році Богдан Шершун пішов з життя. Його серце зупинилося 7 січня в одній з лікарень Бельгії. Едуард Цихмейструк, Вʼячеслав Шевчук, Сергій Нагорняк, Євген Хачеріді, Андрій Воробей, Володимир Єзерський, Руслан Костишин, Віталій Самойлов – це неповний перелік відомих футболістів, які приїхали з різних куточків до Хмельницького, аби попрощатися з Богданом Шершуном.
