Лікарні існували ще багато сотень років тому, адже люди хворіли, травмувалися, отримали поранення під час бойових дій. Сьогодні важко уявити своє життя без медичного закладу. Лікарні, поліклініки, амбулаторії, лабораторії, приватні медичні кабінети — всі ці заклади функціонують у Хмельницькому та інших містах України. Сьогодні ми поговоримо про те, якою була Хмельницька інфекційна лікарня у минулому. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту ikhmelnychanyn.com з посиланням на “Всім”.
Хмельницька інфекційна лікарня пережила не одну епідемію
Хмельничани хворіли завжди, але кваліфіковану медичну допомогу стали отримувати у першій половині 18 століття. Щоправда, перша казенна міська лікарня була створена у місті Кам’янець-Подільський. Медичний заклад був розрахований на 15 ліжко-місць.
Що стосується Хмельницької інфекційної лікарні, то вона розпочала свою діяльність у 1908 році. Спершу там були лише бараки для ізоляції де надавали хворим на інфекційні хвороби допомогу. Згодом був побудований барак спеціально для хворих та поранених солдат Південно-Західного фронту. У ті часи хворіли переважно на висипний тиф.
Нагадаємо, що висипний тиф — це гостре інфекційне захворювання. Ця хвороба активно ширилася Європою у 1914-1922 роках. А Перша світова війна стала “благодатним ґрунтом” для цього недугу.
Проскурівська повітна земська лікарня
Там де знаходиться сучасна Хмельницька інфекційна лікарня, збудували Проскурівську повітну земську лікарню. Її утримували благодійники Проскурова. Корпусів у медичному закладі вже було більше: “заразний” барак, службовий корпус, квартира лікаря, приміщення з низькою температурою де зберігалися медикаменти та тіла померлих (їх ще називали “льодовник”). Також на території медичного закладу була каплиця, станція біологічного очищення води, хлів, вітряний двигун, який забезпечував водопостачання.
А ось що стосується персоналу, то він складався з небагатьох працівників: два лікарі, два фельдшери, акушерка, сестра, доглядач, доглядальниці та завгосп. Також були ще працівники для господарських робіт.
Потрібно зазначити, що всі послуги в лікарні були безкоштовними. За рік медичний персонал надавав допомогу близько 1500 стаціонарним хворим. Загальна кількість ліжко-місць — 40.
З 1937 року медичний заклад мав назву “Друга Радянська” лікарня. Медзаклад добудували, збільшили кількість ліжко-місць до сотні. Хворих почали ізольовувати відповідно до інфекційних хвороб.
Коли Україна здобула незалежність в інфекційній лікарні добудували три нових корпуси та втричі збільшили кількість ліжко-місць.
Інфекційна лікарня у період пандемії
Хмельницька інфекційна лікарня взяла на себе удар у період розвитку всесвітньої пандемії. Після 2020 року майже всі пацієнти закладу мали діагноз Covid-19 і всі три корпуси були розраховані для хворих на коронавірус. Кожне відділення лікарні було розділене на три зони. Перша зона називалася “чиста”. У цій зоні розташовані лікарські кабінети. Далі — проміжна зона у якій медичний персонал переодягається, обробляється спец вбрання, здійснюється кварцування засобів індивідуального захисту. Третя зона — “брудна” або “червона” у якій перебувають хворі на коронавірус пацієнти. Аби потрапити у “брудну” зону необхідно було одягнути бахіли, гумові чоботи, хірургічні шапки, дві пари латексних рукавичок, захисний костюм, окуляри, респіратори і щиток. Тобто жодна частина тіла не мала бути оголеною.
Ось така історія створення та розвитку Хмельницької інфекційної лікарні. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися про медичний заклад рідного міста.
