Хмельниччина дивовижний регіон. Тут багато пам’яток архітектури, красиві природні локації. Хмельницька область подарувала Україні та світу багато талановитих людей. Сьогодні ми поговоримо про творчий шлях відомого скульптора, художника Миколу Мазура, який більшість своїх витворів мистецтва створив саме на Подільській землі. Микола Іванович автор відомих пам’ятників та скульптур, які прикрашають обласний центр: “Ангел Скорботи”, “Віра. Надія. Любов”, відомі дитячі скульптури з металобрухту у парках та скверах міста. Більше інформації дізнайтеся на сторінках сайту ikhmelnychanyn.com з посиланням на odb.km.ua.
Микола любив малювати з дитинства
Народний художник України, живописець, скульптор Микола Іванович Мазур народився не в Хмельницькій області, а у Краснодарському краї. Цікаво, що Микола з’явився на світ 9 грудня 1947 року, а записали його 2 січня 1948 року, тому день народження завжди святкували двічі. Коли Колі було 10 років він з родиною переїхав у Нову Каховку. Майбутній скульптор жив у робітничій сім’ї: мама була кранівницею, а батько трактористом, який потім став механіком по кранах. Батько хотів аби Микола пішов по його стопам, проте хлопчик з дитинства любив малювати та мріяв про кар’єру художника. Він навіть ходив у художню студію, яка функціонувала при школі. Потім юнак вступив до Одеського художнього училища імені Грекова. Це було доленосне навчання, адже саме в Одесі Микола познайомився з хмельничанкою Людмилою, яка разом з ним здобувала знання у навчальному закладі. У них зав’язалися стосунки. Після закінчення училища Миколу Мазура направили на роботу у педагогічне училище у Володимир Волинський.
Переїзд до Хмельницького
Кохання не витримало відстані і у 1968 році Микола переїхав до Людмили у Хмельницький. Мазур влаштувався в художню школу, а згодом очолив цей навчальний заклад. У досить молодому віці — 28 років був обраний головою ради директорів при Міністерстві культури. Микола Іванович написав навіть програму для художніх шкіл України. Крім цього, зусиллями молодого педагога та керівника в хмельницькій художній школі було побудовано виставковий зал, збудовано та відремонтовано класи, згуртовано колектив. Проте щоденна рутина робота директора, не дуже подобалася Миколі Івановичу, адже зовсім не залишалося часу на творчість.
Чоловік прийняв рішення — покинути директорське крісло та пішов працювати у Хмельницький художньо-виробничий комбінат художнього фонду України. І саме у цей період поступило замовлення від державної автоінспекції — зробити дитяче автомістечко у парку міста. Скульптури мали бути багатофункціональними, тому Мазур вирішив їх зробити з металу. Фігури створювалися з металобрухту, проте результат вийшов фантастичним. Скульптор працював на своїми творіннями кілька років. Це важка праця, але оригінальні скульптури тішать маленьких хмельничан та гостей міста не один десяток років. Цікаві металеві фігури можна побачити у парках Шевченка, Чекмана, дитячому майданчику біля колишнього кінотеатру “Сілістра”. Але деякі скульптури Миколи Мазура були знищені. Наприклад, скульптура біля готелю “Поділля”, яка була зруйнована у 2003 році.
Роботи Миколи Мазура
Микола Іванович творив не лише в Хмельницькому. Скульптури з металу були зроблені у Якутії, на Уралі, в Єкатеринбурзі. Через свій талант та унікальні скульптури Миколу Івановича у 1987 році, як монументаліста, було прийнято в члени Національної спілки художників України. А у 1996 році Микола Мазур отримав Заслуженого художника України.
Микола Іванович відомий не лише своїми дивовижними скульптурами. Микола Мазур впродовж життя займався живописом. Його творчі здобутки зберігаються у фондах Хмельницького обласного художнього музею. Але чимало робіт є у приватних колекціях за кордоном: Лондоні, Нью-Йорку, Торонто, Лос-Анджелесі.
Потрібно зазначити, що багато робіт художника були присвячені Поділлю. На них зображена не лише любов до рідної землі, а й історичні події України.
Творча сім’я Мазурів
Кожен член родини Мазурів — талановита та творча особистість. Дружина Миколи Івановича Людмила Олександрівна займалася витинками. Її художні скарби викликають неабиякий інтерес у творчих колах. Картини-витинанки характеризуються унікальним малюнком, вишуканістю ліній, своєю дивовижною красою.
У творчих людей зазвичай народжуються талановиті та творчі діти. Сім’я Мазур не є виключенням. Микола та Людмила виховали двох діток: Богдана та Оксану. Дочка Оксана навчалася у Хмельницькому національному університеті, на факультеті дизайну. В навчальному закладі Оксана залишилася викладати. Вона завжди була помічницею та підтримкою для свого батька. У 2022 році коли почалася повномасштабна війна в Україні Оксана почала займатися волонтерством та свої роботи реалізовувати аби допомогти бійцям Збройних сил України.
Син Богдан пішов по стопах батька та став художником і скульптором. Богдан Мазур — викладач Київської Національної Академії мистецтв, народний художник України. Також за свої творчі здобутки став лауреатом Національної малої Шевченківської премії.
Богдан багато творив разом із батьком.
Творчі надбання Миколи та Богдана Мазурів
Скульптури Мазурів прикрашають різні міста України, але найбільше скульптуро хотіли прикрасити рідний Хмельницький.
У 1997 році у центрі міста на розі вулиць Проскурівської і Свободи був встановлений пам’ятник, який мав авторську назву “Вість”. Але хмельничани його назвали “Ангел Скорботи”. Робота Мазурів настільки потужна, що здається ніби Ангел ступає з небес та нагадує людям про Господні заповіді. Загалом, важко уявити обласний центр без цієї скульптури.
У 2000-х роках Микола та Богдан Мазурі створили пам’ятник присвячений подолянам, які загинули у Афганістані. Скульптура виконана з червоного мармуру та нагадує, що через помилки правителів гинуть люди, а солдати, то звичайні фігури у руках керівників…
У 2004 році Мазурі створили пам’ятник, який присвячений героям та жертвам Чорнобиля. Він знаходиться на вулиці Героїв Чорнобиля
Монументальна композиція “Віра. Надія. Любов”, яка встановлена на Майдані Незалежності у Хмельницькому — це ще одна дивовижна робота Миколи та Богдана Мазурів. Скульптори працювали над цим монументом не один рік. У 2011 році скульптуру було встановлено у центрі Хмельницького.
Микола Іванович переміг у конкурсі на кращий проєкт пам’ятника Героям Небесної Сотні. На той час скульптор вже був важко хворий. Але незважаючи на смерть Миколи Івановича, у 2016 році монумент був встановлений.
А ще Микола Мазур дуже хотів створити пам’ятник всім матерям, проте зробити черговий шедевр, митцю не вийшло. У 2015 році скульптора та художника Миколи Мазура не стало. Його дружина померла ще 2000-х роках. Але це подружжя залишило після себе унікальні, творчі надбання, які важко переоцінити. У нашому місті вирішили вшанувати митців та заснували обласну премію імені Людмили та Миколи Мазурів. Цією премією підтримують юних художників Хмельницької області.
Гуляючи вулицями Хмельницького все нагадує про талановиту та творчу родину Мазурів. Їхні роботи стали прикрасою для міста та нагадують про історичні події в житті українського народу.
Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним, цікавим і ви більше дізналися про культурне життя Хмельницького. А які скульптури Мазурів відомі вам? Чекаємо на ваші коментарі у соціальних мережах.
