Хмельниччина — батьківщина багатьох талановитих людей. Сьогодні ми поговоримо про історію життя шахіста Леоніда Штейна, який народився у Кам’янці-Подільському. Більше інформації про Міжнародного гросмейстера, заслуженого майстра спорту СРСР, триразового чемпіона СРСР, переможця міжнародних турнірів читайте на сторінках сайту khmelnychanyn.com.
Дитинство майбутнього шахіста
Майбутній гросмейстер народився у Кам’янці-Подільському в 1934 році. Леонід ріс у звичайній єврейській родині. У 1941 році родина Штейнів змушена була покинути Україну, адже розпочалася Друга світова війна. Німці захопили Кам’янець-Подільський у липні 1941 року, проте Леонід з сім’єю встигли виїхати. Вони поселилися під Ташкентом. Через рік від тифу помирає батько Захар Львович.
Коли війна закінчилася Леонід разом із сестрою, мамою повертаються в Україну. Але поселилася сім’я у Львові.
Леонід був хворобливою дитиною та мав худорляву статуру. Хлопчик не мав великих успіхів в навчанні та не любив підручники. Згодом, коли Леонід Штейн став одним з провідних шахістів світу ходили чутки, що він не прочитав жодної шахової книги. Звичайно, це були вигадки, проте частка правди в цій легенді була.
Захоплення шахами
Хлопчик почав цікавитися шахами ще у школі. У Львові якраз відкрилася перша в місті шахова школа, тому Леонід почав ходити на заняття у цей навчальний заклад. Першим вчителем Штейна був Олексій Сокольський. Вже через два роки навчання у шаховій школі Леонід Штейн досяг першого розряду з шахів. Він разом із своїми друзями Ігорем Семененко, Борисом Каталимовим та Юхимом Ротштейном створили “львівський шаховий квартет”. А вже через кілька років ця четвірка стала основною збірною Львова.
У 1949 році Леонід Штейн стає гравцем збірної Львова. Але через те, що родина Штейнів жила скромно, то після школи Леонід вступає до електромеханічного технікуму аби здобути освіту та працювати за спеціальністю. Проте з навчанням не склалося, Штейн покидає технікум та навчається у вечірній школі.
Наш земляк продовжує брати участь у різноманітних змаганнях, здобуває призові місця, завойовує право грати у фіналі чемпіонату УРСР. Але поїхати на чемпіонат шахісту не вдається, адже йому приходить повістка з військкомату. Проте навіть в армії Леонід Штейн не покидає шахів. Він стає чемпіоном Сибіру та Далекого Сходу. У 1955 році Штейн входить до трійки переможців півфіналу чемпіонату Росії. Цього ж року наш земляк стає чемпіоном Збройних сил СРСР.
Після армійської служби Леонід кілька разів їздив на змагання, проте успіху він не зазнав. Після низки невдач Штейн працює на заводі слюсарем-складальником та не хоче чути про шахи ні слова.
Але все-таки талант перемагає і Леонід Штейн поступово перейшов до еліти світових шахів. У 1961 році наш земляк грає у фіналі чемпіонату СРСР де посідає друге місце. Через рік Штейн грає на міжнародному турнірі в Стокгольмі та стає міжнародним гросмейстером. Далі він тричі стає чемпіоном Радянського союзу.
Леонід Штейн помер у липні 1973 року. Йому було 39 років. У готелі, збираючись в аеропорт, щоб летіти на командний чемпіонат Європи, Штейн відчув біль у серці. Врятувати гросмейстера не вдалося. Одночасно у Леоніда Штейна попереду була велика кар’єра, адже він покинув цей світ занадто молодим. Поховали Леоніда Штейна у Києві на Байковому цвинтарі.
У рідному місті видатного шахіста, у Кам’янці-Подільському, у 1991 році відбувся Всесоюзний шаховий меморіал Леоніда Штейна у якому взяли участь 18 учасників. А у 2004 році жителі Кам’янця відзначили 70-річчя Штейна та організували тиждень пам’яті земляка у шахово-шашковому клубі «Гросмейстер».
